Методичні об’єднання

СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

Функції методичної ради:

І. Організаційно-педагогічна:

– сприяти пошуку та використанню в навчально-виховному процесі сучасних організаційних форм, методів і прийомів навчання й виховання, нових освітніх технологій;

– створити колектив однодумців, якіб працювали над постійним професійним самовдосконаленням, підвищенням продуктивності педагогічної праці;

– розгляд планів, програм, проектів усіх підрозділів методичної роботи, їх затвердження організація самоосвітньої роботи педагогів, самовдосконалення й самореалізація їхньої особистості.

ІІ. Інструктивно-методична:

– інструктаж та консультування педагогів з питань виконання нормативних, директивних документів, організації навчально-виховного процесу;

– оперативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки, кращий педагогічний досвід педагогічних працівників району, області, країни;

ІІІ. Вивчення узагальнення й поширення передового досвіду:

– вивчення професійних досягнень педагогів, узагальнення прогресивного досвіду кожного та впровадження його у практику роботи педагогічного колективу;

– створення умов для використання в роботі педагогів діагностичних методик і моніторингових програм з прогнозування, узагальнення та оцінки результатів педагогічної діяльності.

 

 

ШМО ВЧИТЕЛІВ  МАТЕМАТИЧНО-ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

БОЙКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА  – учитель математики, природознавства І категорії
ГАПОНОВА ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА – учитель химії І категорії
КУЛИК ОЛЬГА ГРИГОРІВНА – учитель біології та геогафії І категорії
КОРОСТІЙ НАТАЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА- учитель математики І категорії
КРИВОШЕЄВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ- учитель фізики та інформатики І категорії
ПЕРЕГОНОВА ГАЛИНА ДМИТРІВНА- учитель математики, фізики, економіки І категорії
ЩЕРБАНЬ СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА- учитель математики та інформатики І категорії
ТИМЧЕНКО ВІКТООРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА – учитель географії категорії спеціаліст

ШМО ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ЄЛЬЦОВА КСЕНІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА – вчитель початкових класів, спеціаліст
КРАЧКОВСЬКА ЛІНА ІВАНІВНА- вчитель початкових класів, І категорії
НАЗАРЬКО ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА – вчитель початкових класів, І категорії, старший учитель.
ЗАРЕМБА МАРІЯ МИКОЛАЇВНА –  вчитель початкових класів, І категорії
КРИВОШЕЄВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА –  вчитель початкових класів, І категорії
ЯРОШ ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА –  вчитель початкових класів, І категорії
ГОЛОВАНОВА ІННА ВАСИЛІВНА –  вчитель початкових класів, І категорії
АЛЕКСЄЄВА АННА МИКОЛАЇВНА –  вчитель початкових класів, спеціаліст

ШМО СУСПІЛЬНО – ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ 

ПОНОМАРЕНКО ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА – вчитель української мови та літератури вищої категорії
БЕРЕЗНИЦЬКА  ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА – вчитель української мови І категорії
РЕЗНІК ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА – вчитель української мови та літератури ІІ категорії
ЛУЧКО ВІКТОРІЯ ВАЛЕРІЇВНА – вчитель російської  та німецької мови вищої категорії, вчитель методист
ЧЕРНЯВСЬКА ІРИНА ІВАНІВНА – вчитель російської мови та літератури І категорії
КОСТИЛЄВА ІННА АНАТОЛІЇВНА – вчитель української мови та історії І категорії
ПУГАЧ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ – вчитель історії та права, спеціаліст
ГЛАЗУНОВА ВАЛЕНТИНА ВІКТОРІВНА – вчитель історії, вихователь ГПД
ХАРІНА ОЛЕНА КОСТЯНТИНІВНА – вчитель англійської мови
ШАПОВАЛ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ – вчитель англійської мови вищої категорії, учитель методист
ШИФРІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ – вчитель англійської мови І категорії

ШМО ФІЗИЧНО – ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

ВАСИЛЬЧЕНКО ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА – вчитель музики І категорії
МАНЕВСЬКА ЮЛІЯ АНДРІЇВНА – вчитель- дифектолог, спеціаліст
КОВАЛЬОВА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА – вчитель трудового навчання, спеціаліст
РОСТОВСЬКА ДІАНА БОРИСІВНА – вчитель фізичної культури ІІ категорії
БУРЦЕВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ – вчитель фізичної культури, спеціаліст
ЄРЬОМІН ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ –  вчитель фізичної культури, ЗВ ІІ категорії

 


Вимоги до кількості зошитів з математики

 національно-патріотичне виховання на уроках природничо-математичного циклу .

https://ru.osvita.ua/school/reform/56113/

https://super.urok-ua.com/klyuchovi-zmini-v-onovlenih-navchalnih-programah-5-9-klasiv/

пам’ятка керівнику ШМО

32-14-1907-15-zhurnal

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ДОПОМОГА  ВЧИТЕЛЮ

інтерактивні методи навчання

Дистанційне навчання

Дистанційне навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання. Призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова – доступ до мережі Інтернет. Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників (Наказ МОН України від 25.04.2013 № 466 “Про затвердження Положення про дистанційне навчання”). Навчальний процес при дистанційному навчанні містить у собі всі основні форми традиційної організації освітнього процесута поєднує дослідницьку й самостійну роботу учнів; при цьому реалізація цих форм значно змінюється. Дистанційне навчання характеризується високим професіоналізмом, прагненням до співробітництва, самоствердженням і високим рівнем комунікації з колегами. Йому властиве значне посилення соціально значущих мотивів: ділового, пізнавального, співробітництва, самореалізації та розвитку, самоствердження й комунікативності.

Міжнародне оцінювання якості освіти PISA-2018

У 2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA.

Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами.Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів. Дослідження PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів.Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії і загалом майбутнього життєвого шляху. Однак PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів. Читацька грамотністьвизначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо. Математична грамотність– це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті. Природничо-наукова грамотністьпередбачає умінняпояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ. Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, що досліджує різноманітні аспекти їхнього життя. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших. Також відповідні анкети заповнюють і адміністрації закладів, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Мета такого анкетування – дослідити вплив на результати тестування учнів таких чинників як кваліфікація вчителів, навчальні плани, методики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка тощо. Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний). Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів. Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць. В основний період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів. Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема, отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні. В Україні відповідальність за організацію та проведення дослідження PISA покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, начальник відділу досліджень і аналітики Українського центру. Виконання завдань дослідження щодо створення вибірки учасників, а також підготовки національного звіту за результатами дослідження покладено на Інститут освітньої аналітики. До участі в проекті PISA–2018 на різних етапах його підготовки й проведення залучені фахівці Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні:pisa.testportal.gov.ua., на сайтах Українського центру оцінювання якості освіти: http://testportal.gov.ua